Храм у місті Есна

Місто розташоване на західному березі Нілу на південь від Луксора. З найдавніших часів тут процвітав культ Хнума, бараноголового бога, який створив людство на своєму гончарному колі. Тексти фресок, знайдених у храмі, розповідають, що Хнум мав дві дружини, Небту, «володарка округу», і левиця Менхіт, поряд з якою зустрічаються її син Хека, крокодил Шеманефер і лев Туту з людською головою.

Вшановалась в Есні і богиня Нейт — інша іпостась бога-творця, яка відокремилася в цьому місці від хаосу, створила світ і з паводком Нілу спустилася до Нижнього Єгипту, в Саїс, який і став головним центром її культу. Риби, що супроводжували її, «латес» стали її священними тваринами, від яких і походить грецька назва міста «Латополь». У всьому номі їх було заборонено вживати для харчування; неподалік від Есни знайдено цвинтар їх мумій.

Найзначнішим пам'ятником цього центру був великий храм Хнума, від якого вціліла лише гіпостильна зала, що є однією з кращих архітектурних споруд греко-римської епохи в Єгипті. У ході робіт з реставрації великого храму Хнума, що проводилися спеціальною єгипетською Службою старовин, було знайдено блок, декорований в епоху ХVIII династії, та плита з картушем Псамметиха I.

На стінах храму в Есні висічені два цікаві написи: текст, складений лише із зображень крокодилів та інший текст – лише із зображень баранів. Це зашифровані повідомлення, справжні ребуси, які досі не розгадані.

Усередині зали збереглися культові сцени, що зображують цих правителів з батьками - Птолемеєм V Епіфаном і Клеопатрою I. Проте більшість стін цього храму відносяться до римської доби. При Тіберії до фасаду було додано гіпостильний зал із 24 колонами. Його споруда була завершена при Клавдії та Веспасіані, але прикраса його стін, на яких зображені Тіт, Доміціан, Нерва, Адріан, Антонін Пій, Септимій Північ та Каракалла, тривала до середини III ст. (найпізніший напис датується правлінням Деція). Розписи, що добре збереглися, є важливим свідченням того, що римські імператори, дотримуючись традицій фараонів, брали символічну участь у культових церемоніях.

Фрески храму вважаються найскладнішими за своїм наповненням, тут найзагадковіші ієрогліфічні тексти: крім орфографічних помилок, у них з'являються нові знаки. Дослідники не одне століття ламають голову над ними, але однозначного тлумачення ще не знайшли. У багатьох випадках трапляється тайнопис. Стеля прикрашена астрономічними зображеннями та храмовими текстами, серед яких є опис свята «гончарного кола».