Сінай - місце зустрічі континентів та роз'єднання морів. Півострів, який іноді помилково називають "60 тисяч квадратних кілометрів порожнечі", є воротами з Африки до Азії та мостом між Середземним та Червоним морями, якими проходить найкоротший шлях з Європи до Індійського океану та на Далекий Схід.
З давніх-давен Сінай був одним з важливих світових перехресть. Тут єгипетські фараони прокладали "дорогу бога Хору" до Єрусалиму; а "віа Маріс", дорога з долини Нілу в Месопотамію, теж йшла середземноморським узбережжям Синаю. Ще цей шлях називають "дарб аль-хадж" - "дорога паломників". Нею єгипетські мусульмани вирушають у паломництво до Мекки.
Ті, хто вважає, що Сінай – одноманітна пустеля, помиляються. Так, звичайно, виснажлива спека висушила тут все живе, але краса піщаних долин, що розкинулася на північ від Суецького каналу, притягує погляди і зберігає таємницю великих походів.
Центр Синаю це широке вапнякове плато, пейзажі тут нагадують місячні. Силуети гранітних гір, з гострими вершинами гори Мойсея (по Біблії - гора Хориву), гори Св. Катерини, бачили ще подорожі дітей Ізраїлю, які під проводом Мойсея тинялися протягом 40 років понад 30 століть тому.
Самотня велич Сина робить його захоплюючим. Сучасна цивілізація оминула його. Пустеля майже безлюдна. Якщо не вважати прибережних містечок, острів населений лише жменькою бедуїнів, що видобувають собі їжу вирощуванням фініків і деяких овочів і розведенням кіз біля підніжжя гір, і ченцями монастиря Св. Катерини.
Коментарі