Sheraton Miramar 5*

Героїчно, враховуючи яку жару стояла в Египті на цей час, відпочивала я в Шератоне в кінці липня - на початку серпня. Загалом відпочинок вийшов такий, як я й хотіла - спокійний і розмірений, якщо не рахувати деяких незручностей та неприємних відчуттів, які я відношу до видатків слабого навіть у Шератоні єгипетського сервісу. Якщо на рівні менеджерів все гідно, то деякі представники нижчих посад вроді пляжних хлопців, офіціантів, мініміністра (який, не дивлячись на табличку «не турбувати», дзвонив телефоном і вимагав впустити його в номер для перевірки мініміністра) та подібної дрібні козачки дозволяли собі нахабно відповідати, відлякувати від виконання обов'язків, а також вдавати з себе фараонів. Дратувала справжня чи удавана схильність персоналу затупіти, як тільки мова заходила про щось просте, але нестандартне, аж до того, що працівник втрачав володіння англійською мовою крім 10 слів, що входять у його безпосередню компетенцію. Створилося відчуття, що це вчорашні кадри хургадинських трьохзіркових готелів, найняті Шератоном заради економії. До Одеону, який на цей раз виявився моїм туроператором, це також стосується в першу чергу. Отримала цілком прогнозовуване враження від нульового рівня професійної підготовки його працівників, які супроводжували мене в готель і в самому готелі, їхньої низької розумності й фамільярності. Я б таким навіть туалети не довірила мити, тим більше знайомитися з туристами. В Одеоні практично будь-який єгиптянин, який займає посаду найничтожнішу, вважає себе як мінімум пупом землі й особистістю королевської крові, що виражається в крайній авторитарній манері спілкування з гостями. Управлінці хоч би ретельніше відбирали кадри, щоб такі баран не зіпсували настрій людям, які заплатили за гарні готелі. При приїзді Одеон возить в готелі вночі затемно - після заселення я ледь встигла на ужин, потім часу було тільки помитися й лягти спати, бо вже була майже ніч, морем навіть першого дня не бачила - забирає в аеропорт за 4 з гаком години до вильоту, хоча їхати туди півгодини. Трансфер, хоч і був на мініавтобусах з мінімальною кількістю людей, вийшов дуже утомливим, бо попередньо ми їздили по різних убогих і дуже далеких готелях Макаді та начебто навіть Сафаги. При заселенні симпатичний, але глупий і невихований хлопчисько з Одеону заявив, що я просто ЗОБОВ'ЯЗАНА завтра о пів на дев'яту ранку з'явитись на зустріч з гідом, на мої заперечення, що, очевидно, я в такий ранній час буду спати, відповідь була - це «моя проблема», йому потрібно зареєструвати мене в поліції (хоча, наскільки мне відомо, реєструє готель) і щоб я неодмінно була в лобі в указаний час. Наступного ранку о 8-ій інший, ще більш нахабний і гарний хлопчисько, подзвонивши мені в номер, сказав - чекає мене через півгодини в лобі. Йому щастя, що я вже сама прокинулась до того часу й збиралась на сніданок. При зустрічі цей арабський малець, постійно «тикаючи» мне, не дивлячись на те, що молодший мене років на 15, демонстрував такі колосальні й ні чим не виправдані амбіції, що я, прагнучи скоріше від нього позбутись, навіть не стала задавати питання про готель, хоча вони у мене були. Ще цей хлопчик заявив, щоб я йому дзвонила напередодні зворотного вильоту для з'ясування часу виїзду з готелю, бо для Одеону інформаційні дошки в Шератоні не передбачені, на що я вимагала від нього знайти більш зручний для мене спосіб повідомити цей час, бо дзвонити йому я не збираюсь, поспішила його швидко відмітити мої документи, заявила йому, який вже відкривав рота про екскурсії, що нікуди не їду, дуже хочу їсти й пішла в ресторан. Власне, я була готова до чогось подібного, тому особливо не дивувалась. Про недостатки сервісу в готелі буду розповідати поступово з ходом розповіді.

При заселенні на рецепції, яка являє собою 3 окремі столи замість однієї спільної стійки, як я звикла бачити в готелях раніше, позначивши свої побажання щодо розміщення на верхньому поверсі й не в 4-му корпусі (поблизу якого постійно пахне затхлим), отримала 3-й поверх 5-го корпусу з балконом прямо на великий басейн. До ресторану ідти було далеко, до пляжу - ще далі, зате рядом розташовувались спортзал й виїзд з готелю. Переміщення територією, яка величезна, правда, в більшості випадків можливе в тіні (напівтіні) веранд 1-х поверхів житлових корпусів й адміністративних будинків, так що, поки ви в готелі, впливу потужного сонячного випромінювання легко було уникнути. Могутня й розмашиста архітектура готелю мені дуже сподобалась, однак схожий терракотовий колір й форма більшості будинків робить Шератон візуально майже невідрізним від Штайгенбергера. Справжній тропічний сад (у Мовенпіку, наприклад, нічого подібного й немає) з багатим різноманіттям рослин, утримуваний в гідному захоплення порядку, з щоденно розпланованим грунтом, теж мене не залишив байдужою. Звичайно, в такому кліматі багато рослин страждають від посухи й надмірно сильного сонця, незважаючи навіть на регулярний автополив, але й в інших готелях представникам флори не легше. Під час мого перебування застала невелику зовнішню реконструкцію ряду будинків, слава богу, не мого корпусу. В іншому все на території й в будинках чисто й акуратно. Кондиціонування приміщень загального користування задовільне.

Пляжів усього 3 - релакс-пляж найдальший від морю, взагалі ні розуму, ні серцю - до глибокої й скільки-небудь чистої води з нього не доплинеш, там можна тільки гребати мул ногами на глибині по коліно. Мірамар - найбільш протяжний, відділений від моря острівцем, з правого боку цього пляжу прохід на Зейтуну з пірсом до справжнього моря, й шлях туди недалекий, враховуючи ще й відстань від номера, до того ж користування самим пляжем для тих, хто живе в Шератоні, платне. З Феміліпляжу до глибокої води найближче, однак рушників на ньому майже ніколи не було, як і кнопок виклику пляжного хлопця на парасольках, доводилось їх носити з Мірамара. Рушники, до речі, на 2/3 старі й вислужені, краще брати з собою, пляжні хлопці норовлять підсунути саме такі древні. Лежаки дерев'яні, гідні й комфортні, з матрацами при чистих в основному чохлах, розставлені з урахуванням потреб особистого простору. Парасольки маловаті, ловити тінь доводилось у більшості випадків. З пляжних душів вода подається, зрозуміло, температурою близької до кипяння. На пляжах докучали порожню байндою люди з дайвінг-центру, не давали спокійно почитати, послухати музику.

Номер досить просторий, обставлений важкою й добротною меблями з масиву світлого дерева, з балконом розміром з гарну кімнату, обладнаним 2 лежаками з того ж дерева з матрацами, чудово там після заходу сонця пити чай й інші напитки, тим більше що для цього був чайник з усім необхідним - 2 бутилки води входять у мініміністра й коштують, рівно в 9 разів дороже, ніж у супермаркеті. Напроти ліжка, великого й високого, але м'якшого, ніж я люблю, розташовувалось вузеньке віконце зі ставнею, я іноді до ранку, коли ще не дуже жарко, відкривала його й продовжувала спати, обдувана теплим й завжди (особливо вночі) досить сильним вітром. Стелі у мене були високі куполоподібні як у самій кімнаті, так і у ванній й на балконі. Світильників було достатньо, включаючи люстру в куполі, шафи також з підсвітленням, заломлювати очі не довелось. У номері все або нове, або в відмінному стані, ніяких ознак затертості чи несправності помічено не було. Потрійні штори сонячне й будь-яке інше світло перекривали наглухо. За дзвінком приносили практично все, що душе завгодно - халати з тапочками, праску з дошкою, витратні матеріали аж до ополіскувача для рота. Один раз, незрозуміло чому, цю праску з дошкою з мого номера вивели, після суворої розмови з оператором на телефоні приволокли назад. Якість засобів для миття в Шератоні приголомшлива - легковажно скориставшись їхнім шампунем та їхнім же бальзамом, отримала під час миття голови цілу жменю випадіння волосся, далі вже милась тільки своїм. Їхнє мило теж так собі. Кондей охолоджував швидко й практично безшумно, не маючи вітру на ліжко, але іноді сам по собі переходив на вентилятор, кілька разів через це довелось встати посеред ночі через утворену духоту, а один раз навпаки від холоду, коли вслід за відключеною й потім включеною електроенергією кондиціонер заробив на своїх стандартних 22 градусах. Електрику, треба сказати, пропадала регулярно - 1 раз разом з російськими телеканалами - іноді кілька разів протягом години, я припускаю, що через це в номері часто перегоралась лампочки, мені менш ніж за 2 тижні замінили кілька штук, несправності ж усували й на інші прохання реагували досить швидко. Загалом номер виявився чудовим, його єдиним значним для мене недостатком було не стільки відсутність ванни, скільки катастрофічна герметичність душової кабіни, унаслідок більш-менш тривалого миття у ванній траплялось затоплення. Саме приміщення ванної просторе, з могутньою стільницею й 2 раковинами. До деякої міри мене засмучував й крайньо слабкий мініміністра, отримати лід з його допомогою не вдавалось. Мав місце поліграфічний матеріал з вичерпною інформацією як про готель, так і про Ель-Гуну загалом. Комарів у номері не було, вечором на каналах пару разів мене вкусили. Прибирання задовільне, але щодня в різний час. Ліжко міняють за запитом так часто, як захочете. Один раз мені ліжко кінг-сайз постелили півторазміром простирадлом, яку навіть з боків не можна було підтикати - ілюстрація до рівня сервісу Шератона. Прибиральниця з мініміністром поначалу любили довго трепатись на своєму куцому англійському, торчачи в номері, витрачаючи мій час, всіляко наміщаючи на чайові, дня через 2, втомившись цими розмовами, я вже намагалась щоб вони мене на місці не застали. Вусатий араб середнього віку на побіганнях з хаускіпінгу, який приносив мені за замовленням всяку дрібницю, поки не от

Героїчно, беручи до уваги погоду, що стояла в Єгипті в той час, відпочивала я в Шератоні в кінці липня - на початку серпня. Загалом відпустка вийшла така, як я й хотіла - спокійна й розмірена, не рахуючи деяких незручностей та неприємних відчуттів, які я відношу на рахунок недоліків слабого навіть у Шератоні єгипетського сервісу. Якщо на рівні менеджерів все достойно, то деякі представники нижчих посад на кшталт пляжних хлопців, офіціантів, мінібарщика (який, ігноруючи табличку «не турбувати», дзвонив по телефону й вимагав запустити його в номер для перевірки мінібара) та тому подібного дрібнявою публіки дозволяли собі грубо відповідати, ухилялися від виконання обов'язків, а також вдавали з себе фараонів. Дратувала справжня чи вдавана схильність персоналу тупіти, як тільки мова заходила про щось просте, але нестандартне, аж до того, що працівник втрачав володіння англійською мовою, крім 10 слів, що входять у його безпосередню компетенцію. Було відчуття, що це вчерашні кадри з хургадинських трешек, найняті Шератоном для економії. До «Одеона», котрий цього разу виявився моїм тур-оператором, це теж стосується чи не в останню чергу. Отримала цілком передбачуване враження від нульового рівня професійної підготовки його співробітників, що супроводжували мене в готель та в самому готелі, від їхньої малої адекватності й фамільярності. Я б таким і нумератори не довіряла мити, не то що туристів зустрічати. В «Одеоні» практично будь-який єгиптянин, що займає найпосереднішу посаду, вважає себе щонайменше пупом землі та особою царської крові, виражається це в крайній авторитарній манері спілкування з гостями. Управлінці хоч би більш ретельно відбирали кадри, щоб такі баран люди, що оплатили прилично дорогі готелі, одразу ж не псували їм настрій. При прибутті «Одеон» завозить у готелі в ночі - після заселення я ледве встигла на ужин, потім часу було тільки помитися й лягти спати, бо вже була практично ніч, навіть моря першого дня не побачила - забирає в аеропорт за 4 з гаком години до вильоту, хоча їхати там півгодини. Трансфер, хоч і здійснювався мініавтобусами з мінімальною кількістю людей, вийшов дуже виснажливим, бо попередньо мотали по різних убогих та сильно віддалених готелях Макаді й навіть, здається, Сафаги. При заселенні симпатичний, але глупий і невихований хлопчик-одеонівець заявив, що я просто МУСЮ завтра о пів на дев'яту ранку з'явитися на зустріч з гідом, на мої заперечення, що, швидше за все, я в такий ранній час буду спати, відповідь була - це «моя проблема», їм треба зареєструвати мене в поліції (хоча, наскільки мені відомо, реєструє готель) і щоб я неодмінно була в лобі в указаний час. Наступного ранку об 8 інший, ще наглійший і красивіший хлопчик, позвонивши мені в номер, сказав - чекає мене через півгодини в лобі. Йому на щастя, що я вже сама прокинулася до того часу й збиралася на сніданок. При зустрічі цей арабський малець, постійно «тикаючи» мене, ігноруючи те, що молодше мене років на 15, демонстрував такі колосальні й ні чим не виправдані амбіції, що я, прагнучи якнайшвидше від нього позбутися, навіть не стала задавати питань про готель, хоча вони у мене були. Ще хлопчик заявив, щоб я йому дзвонила напередодні зворотного вильоту для з'ясування часу виїзду з готелю, бо для «Одеона» інфо-дошки в Шератоні не передбачено, на що я потребувала від нього знайти для мене більш зручний спосіб повідомити цей час, бо дзвонити йому я не збираюся, поквапила його швидше відмітити мої документи, заявила йому, що було розкривати рота про екскурсії, що нікуди не поїду, дуже хочу їсти й пішла в ресторан. Взагалі, я була готова до чогось подібного, тому особливо не дивувалася. Про недоліки сервісу в готелі буде сказано поступово.

При заселенні на рецепції, яка складається з 3 окремих столів замість однієї загальної стійки, як я звикла бачити в готелях раніше, обозначивши свої побажання щодо розміщення на верхньому поверсі й не в 4 блоці (біля якого постійно мокреньким смердить), отримала 3 поверх 5 корпусу з балконом прямо до великого басейну. До ресторану було йти досить далеко, до пляжу - ще далі, зате поруч розташовувалися спортзал і виїзд з готелю. Пересування територією, яка величезна, втім, у більшості випадків можливе в тіні (напівтіні) веранд 1-х поверхів житлових корпусів та адміністративних будівель, так що, поки ви в готелі, впливу потужнішого сонячного випромінювання було легко уникнути. Могутня й розмашиста архітектура готелю мені дуже сподобалася, однак подібний терракотовий колір і форма більшості будівель робить Шератон візуально практично невідрізним від Штайгенбергера. Справжній тропічний сад (у «Мовенпіку», наприклад, нічого подібного й в помислу немає) з багатим різноманіттям рослин, утримуваний у достойному захоплення порядку, з щодня розрівнюваною землею, тоже не залишив мене байдужою. Звичайно, в такому кліматі багато рослин страждають від посухи й надмірно сильного сонця, попри навіть регулярне автополивання, але й в інших готелях представникам флори не легше. Під час мого перебування застала дрібний зовнішній ремонт низки будівель, слава богу, не мого корпусу. В решті все на території й у будівлях чисто й охайно. Кондиціонування приміщень загального користування задовільне.

Пляжів усього 3 - «Релакс» - найдальший від моря, взагалі ні уму, ні серцю - до глибокої й більш-менш чистої води з нього не доплинеш, там можна тільки загребати мул ногами на глибині по коліно. «Мірамар» - найбільш протяжний, відділений від моря островком, з правого боку цього пляжу прохід на «Зейтуну» з пірсом до справжнього моря, і дорога туди неблизька, враховуючи ще відстань від номера, до того ж користування самим пляжем для тих, що проживають у Шератоні, платне. З «Фемелі», найменшого пляжу, до глибокої води найближче, однак полотниць на ньому майже ніколи не було, як і кнопок виклику пляжного хлопця на парасольках, приходилося їх носити з «Мірамара». Полотниці, до речі, на 2/3 старі й ганебні, краще брати самим, пляжні хлопці норовлять підсунути саме такі стародавні. Лежаки дерев'яні, достойні й комфортні, з матрацами при переважно чистих чохлах, розставлені з урахуванням вимог особистого простору. Парасольки малі, ловити тінь доводилося в більшості випадків. З пляжних душів вода подається, зрозуміло, температурою близькою до кипійку. На пляжах доставали порожним треплем люди з дайвінг-центра, не давали спокійно читати, слухати музику.

Номер досить просторий, облаштований грізною й добротною меблями з масиву світлого дерева, з балконом розміром з хорошу кімнату, оснащеним 2 лежаками того ж дерева з матрацами, відмінно там після заходу сонця пити чай та інші напитки, благо для цього був чайник з усім необхідним (2 бутилки води входять до мінібара й коштують грошей, рівно в 9 разів дорожче, ніж у супермаркеті). Напроти ліжка, великого й високого, але м'якшого, ніж я люблю, розташовувалось вузьке віконце зі ставнею, я інколи під ранок, коли ще не дуже жарко, відкривала його й продовжувала спати, обдуваючись теплим і постійно (особливо вночі) досить сильним вітром. Стелі у мене були високі купольні як у самій кімнаті, так і у ванній та на балконі. Світильників було достатньо, включаючи люстру в куполі, шафи також з підсвітленням, очам не дошкуляло. У номері все або нове, або в відмінному стані, ніяких ознак потертості чи несправності помічено не було. Потрійні гардини сонячне й всяке інше світло перекривали наглухо. По дзвінку приносили практично все, що душе захочеться - халати з капцями, праску з дошкою, витратні матеріали будь-які аж до зубної полоскалки. Якось, незрозуміло чому, цю праску з дошкою з мого номера вивели, після суворої розмови з оператором по телефону приволокли назад. Якість миючих засобів у Шератоні удручаюча - легковажно скориставшись їхнім шампунем та їхнім же бальзамом, отримала під час миття голови цілу жменю випавшого волосся, дальше вже миялась тільки своїм. Мило у них теж дурниця. Кондей охолоджував швидко й практично безшумно, при цьому в ліжко не дув, але інколи сам по собі переключався на вентилятор, кілька разів через це доводилося встати вночі через утворену духоту, а один раз навпаки від холоду, коли внаслідок вирваної й потім включеної електроенергії кондиціонер заробив на своїх стандартних 22 градусах. Електроенергія, треба сказати, пропадала регулярно (один раз - разом з російськими телеканалами), іноді кілька разів протягом години, вважаю, що з цієї причини в номері часто перегоралися лампи, мені менше ніж за 2 тижні було замінено кілька штук, усували неполадки й реагували на інші прохання досить швидко. Загалом номер вийшов чудовим, його єдиним істотним для мене недоліком виявилося не стільки відсутність ванни, скільки катастрофічна протічність душової кабіни, внаслідок більш-менш довгого миття у ванній трапляється потоп. Саме приміщення ванної просторе, з могутньою столешницею й 2 раковинами. До певної міри мене засмучував крайньо слабкий мініbar, отримати лід за його допомогою не вдавалося. У наявності була поліграфія з вичерпною інформацією як про готель, так і про Ель-Гуну загалом. Комарів у номері не було, вечорами на каналах пару разів мене укусили. Прибирання задовільне, але кожен день в різний час. Ліжко міняють за запитом так часто, як захочете. Один раз мені ліжко кінг-сайз застелили півторною простирадлом, яку з боків навіть підоткнути було неможливо (ілюстрація до рівня сервісу Шератону). Прибиральниця з мінібарщиком спочатку люблять довго трепатися на своїй куцій англійській, торчачи в номері, витрачаючи мій час, всіма способами намікаючи на чаєві, дня через 2, утомившись цими розмовами, я вже намагалася, щоб вони мене на місці не застали. Вусатий араб середніх років на посередництво з хаус-кіпінгу, що приносив мені за замовленням усякі дрібниці, по

Їхали з невеличкими побоюваннями але Sheraton Miramar приємно здивував. Пляж чистий та просторий з достатньою кількістю шезлонгів. Бар біля басейну з великим вибором коктейлів та свіжих напоїв. Від пляжу до номера буквально кілька хвилин пішки. Морепродукти у ресторані завжди свіжі та смачно приготовані. До зустрічі наступного сезону!

Були в етом отеле на новогодние каникули 2012/2013.
Відразу отмечу саму Ель-Гуну - це як день і ніч по сравнению з Шарм-ель-Шейхом і Хургадой! Все чисто, никто не пристает на улице, не причмокивает вслед, чинно і мирно :) Так і в отеле никто не набрасивается на шведский стол, тут взагалі саме що принято сначала сесть за столик, дождаться официанта, який примет заказ на напої, а потім вже идти набирать еду. Кстати, повара готовят на протяжении всього вечері, і їжа не заканчивается. Кроме того, все дуже смачно, з свежих качественних продуктов. Даже не буду говорить о разнообразии і изобилии :)
Номер нам дали відразу, доставили туда на гольф-каре. незважаючи на то, що перший етаж, никаких неудобств з-за цього не испитивали. До любого з пляжей готелю идти пешком минут 5-10, пляжи разние. Вода в каналах була ледяная в январе, але народ умудрялся купаться (где-то +14). Ми же просто переходили через мостик і шли на пирс, там в море вода вже була +22-+24 градуса, правда, часто море волновалось. Думаю, в более теплое время там взагалі чудово :)
У нас була система "все включено" - потрібно було просто подписивать нулевие чеки. Якщо случайно заказиваешь що-то платное, на тобі не питаются радостно нажиться, а подходят і предупреждают, що це вже платно. В итоге обленились і обід заказивали прямо на пляжі, там в зонтики вмонтирована кнопка визова официанта :) Звичайно, не забивали про чаевие ;) На пляжі полно свободних лежаков. З бассейнов один з подогревом. Територія готелю просто огромная, коли ми приїхали, готель бил забит под завязку, але при етом було ощущение, що никого ні - можна було гулять і не встретить ні души :)

В номері є все необходимое, а якщо чего-то не хватает, можна позвонить в Room Service і принесут. Кстати, ребята майже не кажуть по-русски, якщо кому це важно.

У нас бил взят новогодний вечеря,і, незважаючи на достаточно високую цену, считаю, що він себе оправдал - все дуже красиво, огромное різноманіття блюд,в том числе деликатесов, ну і сама атмосфера дуже доброжелательная і ненавязчивая.

Від готелю ходит човен-шаттл, на которой можна покататься по каналам Ель-Гуни і автобус, даже два - вони едут в разние конци. Виявилось, що там і пешком все можна обойти, але ми сначала не рискнули, не зная території. Билет единий на лодку і автобус, коштує 5 фунтов на весь день, можна купить прямо в отеле або у водителя.

Единственное, що нас Не порадовало, це принимающая сторона "Одеон" - ми путешествуем на протяжении последних семи років по 4-5 раз в рік, вполне лояльни, т.к. від принимающей сторони нам потрібно, чтоби нам просто не мешали, і вот такое чудо досталось нам вперше. Хамский совершенно гид, який питался нам рассказать, що даже на автобус билети треба купить у него і втридорога і питался развести на какие-то поїздки, причем довольно агрессивно. Саме развести, тому що нес такую ахинею, що повторить сложно. Ну і обратная дорога, коли ми заезжали в магазин для туристов, хоча времени до самолета оставалось в обрез (гид же сказав, що "по його данним" літак задерживают і нам доведеться стоять на улице (!!!), тому що в аеропорт рано не пускают (!!) - в итоге мальчик отримав свой бакшиш з покупок туристов, а ми влетали в літак в конце посадки і просто бегом - я не говорю вже о том, що ні о каких магазинах в аеропорту і речи не було. Ну і мелочи, але неприятние - чтоби узнать свое время вилета, гиду треба звонить (!) ввечері, а він то не берет трубку, то просит ще позвонить позднее, то взагалі не понимает, зачем ти йому звонишь. Ну і покатушки по всей Хургаде з развозом полного комплекта туристов, а потім вже поїздка в Ель-Гуну, і на обратном пути то же самое в обратном порядке... В следующий раз тільки такси.

Відпочивали з чоловіком в Шератоне в конце ноября 2010 г.Заселили в 9000 корпус(вид на релакс-пляж),номер не впечатлил,смесь екостиля з мавританским(потолок в виде купола),правда велика терраса і красивий вид.Обслуживание в ресторані плохое-приносят бутилку заказанного вина(самое дешевое коштує 30$!)откривают і-наливай сам,менеджер ресторану бил груб і неприветлив і ні разу не посадил на желаемое место,взагалі главний ресторан мал і вечно треба искать свободний столик,їжа вроде би разнообразна,але невкусная(особенно в ресторані"ОРИЕНТ"),взагалі плюс цього готелю-обилие всевозможних растений,едакий ботанический сад,лагуни живописни і море спокойное,никаких ветров не було!Але готель явно требует реновации,особенно главний холл(мебель старовата і для 5 зірок убога).І не переплачивайте за номер beach front,все номера имеют одинаковую площадь і виходят на лагуни або море!